«Як ми стали добровольцями»: героїзм, сльози, біль та правда

10 листопада у Харкові відбувся кінопоказ документальної стрічки «Як ми стали добровольцями», режисерок Лариси Артюгіної та Олександри Чупріної.

Фільм – це мозаїка з портретів тих, хто першим став на захист України. Тих, хто вийшов з Іловайського котла і тих, хто назавжди залишиться живим в нашій пам’яті та на екрані. Кіно оповідає про тих, хто добровільно пішов боронити Вітчизну від підступної російської агресії на Сході України.

Стрічку, увазі харків’ян, представила Лариса Артюгіна – кінорежисерка, керівниця проекту «Платформа документального кіно», голова ГО «Новий Донбас», співзасновниця Творчого об’єднання «Вавілон 13» та громадська активістка.

За своїми спостереженнями, модератор Юрій Чумак прокоментував: «Сказати, що фільм сподобався учасникам перегляду – нічого не сказати: публіка була просто приголомшена, у багатьох з’явилися сльози на очах. Не пафосне, чесне й щире кіно»

Радо ділимося з вами також коментарями та цитатами учасників заходу:

Лариса Артюгіна:

– В результаті Революції Гідності з’явився величезний рух добровольців та волонтерів. Цей рух фактично призвів до народження громадянського суспільства. Все почалось із Євромайдану, коли частина суспільства сказала: «Ні, так більше не буде. Ми не дозволимо бити наших дітей та нищити нас»…
Я вирішила, що просто зобов’язана фільмувати події, що розгорнулися на Донбасі – це є моїм громадянським обов’язком, я просто не могла туди не поїхати.
Ще в травні 2018 року я звернулася до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з проханням підтримати демонстрацію за кордоном вітчизняних документальних фільмів про війну на Донбасі, так само, як МЗС сприяє показам художньої стрічки «Кіборги». На жаль, звернення до Клімкіна залишилося без відповіді.
Але ми мусимо на російську пропаганду знаходити асиметричну відповідь: пропаганду можна перемогти тільки правдою!

Учасник АТО, боєць батальйону «Донбас», позивний «Ахмет»:

– Під Іловайськом, коли нашу колону взяли в оточення регулярні російські війська, добровольці не кинулися навтікача, а контратакували, підбивали танки, самі взяли полонених.

Світлана Галашко, громадська активістка:

– Стрічка демонструє народження після Майдану добровольчого війська, та його поступове перевтілення на українську національну військову еліту. Деякі Герої фільму пішли засвіти під час Іловайського коридору смерті, а дехто загинув пізніше, тому без сліз та болю кіно дивитись неможливо. Закликаю не бути черствими й байдужими та обов’язково подивитися цей фільм!

Марина Краснова, волонтерка, керівниця проекту «Об’єднуючи людей заради миру» Карітасу Харкова:

– Мене дуже зворушив цей фільм – ще й тому, що побачила в ньому багатьох знайомих військових, з якими свого часу зустрічалася на фронті, куди волонтери доставляли допомогу. А також «Піаніста» Ігоря Михайлишина, з яким «Карітас Харків» у липні цього року проводив «Живу бібліотеку». Переконана, що задля того, аби розбудувати мир у країні, люди мають знати правду про війну на Донбасі.

Микола Мох, актор та волонтер:

– Сердечна подяка за вечір, за біль, за надію і віру! Запрошуйте на наступні заходи!

 

 

P.S.: Авторки фільму «Як ми стали добровольцями» зобов’язалися показувати його виключно на некомерційних засадах і навіть нещодавно виклали стрічку в Youtube, аби переглянути могли всі бажаючі. Не заперечують вони й проти демонстрації цього документального кіно на телебаченні.

За матеріалами ДУМА