Дбаємо про самотніх людей старшого віку, у яких війна відібрала дім 🏚

75-річна Зінаїда Василівна народилася на Полтавщині, проте другою своєю Батьківщиною вважає Харківщину. Тут вона вийшла заміж, народила двох дітей, працювала та вийшла на пенсію. Коли діти виросли, жінка з чоловіком переїхала до села Рубіжне на Харківщині, у Чугуївський район (раніше – Вовчанський).

“І хто ж знав, що так буде. Думали, доживемо ми мирно у своїй країні, а тепер війна, і нас розкидало кого куди. Я біженка, лишилася всього – у мене нічого немає. Була хатка, а зараз усе розбито: і вікна, і дах.  Дощами ось уже три роки поливає, а тепер у Вовчанську війна йде, його стирають з обличчя землі. Я не можу туди поїхати, бо там небезпечно – ведуться бойові дії. Напевно, вже й нема куди”.  

Виїхати з Рубіжного пані Зінаїда змогла, коли почали сильно бомбити Вона думала, що зможе перечекати небезпеку вдома. Декілька місяців перебувала в шоковому стані, не вірячи в реальність війни. Коли у квітні в селі вимкнули електрику, ночі були холодні, продукти в магазині розкупили, а опалення було лише пічне. Деякий час не було зв’язку, але коли він з’явився, бенефіціарка зателефонувала дітям, які повідомили, що вони за кордоном. 

“По нас почали гатити, я в підвал сховалася, але потім подумала, що може привалити, і вилізла, сиділа в літній кухні, щоб менше топити. Одного дня сусідка направила волонтерів до мене з гуманітаркою. Вони запропонували вивезти звідти. У мене там залишалися 7 курочок, півень, 3 коти, я й не думала виїжджати, хоча страшно було.   Я так плакала за котами. Взяла документи й в тому, в чому була, поїхала”.

Спершу  Зінаїда Василівна проживала у своєї подруги, але їй було морально важко знаходитися в чужій домівці, де свої правила – тут вона не відчувала себе як вдома. На щастя, за кілька місяців донька надіслала їй ключі від квартири в Харкові, і знайомий перевіз бабусю, допомігши з усім необхідним. Тут їй стало трохи легше, хоч не менш самотньо.

Зміни в житті після знайомства з Карітасом Харків

Одного дня життя бенефіціарки покращало – вона дізналася про наш проєкт “Невідкладна допомога та реабілітація для населення України (S.U.P.E.R)”, який спрямований на допомогу самотнім людям старшого віку та людям з інвалідністю, які постраждали внаслідок воєнних дій, мають обмежений доступ до медичних послуг та послуг психолога й потребують догляду вдома.

Раз на тиждень соціальна працівниця Олена приходить до Зинаїди Василівни та допомагає у веденні домогосподарства: прибирає житло, купує необхідні ліки, продукти та інші товари, виносить сміття тощо. Крім того, жінка отримує психологічну підтримку та бере участь у групових заходах.

“Золота людина. Олена найдобріша людина. Допомагає мені у всьому, що попрошу. Приносить домашні овочі, варення. Дзвонить та піклується. Прибереться, побалакає зі мною. Така турботлива. Купляє продукти, ліки, воду набирає. У мене залишилась тільки пенсія, а при таких цінах як вижити. Ліки зараз недешеві, тому купляю тільки найнеобхідніше. З цією допомогою мені значно легше жити”.

У межах проєкту самотні люди похилого віку, як пані Зінаїда, отримують не лише професійний догляд, а й різноманітну допомогу. На сьогодні їй вже надали набір особистої гігієни та продуктовий набір Також планується надання онлайн-консультацій лікаря, адже в жінки є серйозні проблеми з ногами, які ускладнюють її рух та знижують якість життя. Пересувається вона за допомогою ходунків. 

“Карітас їздить по Харкову та області, допомагають людям. Якщо людині довелося покинути домівку через війну, то вона може отримати таку допомогу, як ви надаєте мені. І допомога юридична у вас є, і одяг можна собі підібрати, якщо виїхав без нічого. Ще є можливість отримати реабілітаційне обладнання. Не дарма я молилася. Хочеться, щоб не гинули наші люди. При наших мізерних пенсіях це для нас велика допомога, я вдячна вашій організації. Навіть добре слово в нашій ситуації допомагає, підтримує, надає теплі емоції.  Не все ж життя плакати, треба чомусь радіти. Хоч і дуже сумую за своїм житлом, за своїм життям”, – думка Зинаїди Василівни про нашу організацію.

Ми раді надавати людям старшого віку гідний догляд та турботу, на яку вони заслуговують!

Проєкт S.U.P.E.R. (Project CODE: 21/UCR/012832) фінансується Італійською агенцією з питань співробітництва в галузі розвитку.