Село Вільхівка зазнало важких випробувань на початку повномасштабного вторгнення. Місцеві мешканці опинилися в окупації, тривалий час жили без електроенергії та зв’язку. Але навіть у найскладніші моменти люди згуртувалися й стали сильнішими.
Любов Іванівна, голова Вільхівської селищної ради розповіла про поточні виклики та проблеми громади.


Багатоцільова грошова допомога відіграє важливу роль у житті громад, що розташовані поблизу лінії фронту. Завдяки цій підтримці мешканці громади зможуть покрити свої базові потреби.
Мешканці Вільхівки намагаються повернутися до звичного життя, відновлюють домівки, працюють, підтримують один одного.Основною проблемою залишається низька купівельна спроможність населення, що унеможливлює покриття навіть базових життєвих потреб. Особливо гостро це відчувається серед людей літнього віку, які, залишившись без підтримки рідних, опинилися у стані вразливості й соціальної самотності.
В умовах, коли доступ до стабільного доходу практично відсутній, а інфраструктура суттєво обмежена або зруйнована, грошова допомога стає найнеобхіднішою формою підтримки — розповіла Любов Іванівна.

У селі живуть люди старшого віку, які залишалися з перших днів вторгнення, повернулися після окупації або є внутрішньо переміщеними особами. Сьогодні вони щоденно стикаються з викликами, але намагаються рухатися вперед і триматися разом. Серед основних проблем, з якими зіштовхуються мешканці:

«Ми дуже вдячні, що Ви приїхали до нас. Ця підтримка надзвичайно важлива та потрібна для нас», — говорить Любов Іванівна.
Завдяки грошовій допомозі ми можемо частково покрити базові потреби постраждалих родин — адже саме фінансові ресурси є одним із найнеобхідніших засобів підтримки в умовах війни.
«Чужі люди, такі як Ви та ваші партнери дуже допомагають нам, а грошова допомога — це підтримка в усьому. Карітас завжди був поруч. Ми дуже вдячні за це», — підсумовує пані Любов.

Допомога надається Міжнародною організацією з міграції (МОМ) у співпраці з Карітасом України. Разом з партнерами ми дбаємо про гідність, підтримку та надію — саме там, де це найнеобхідніше.