
У свої 85 років Любов Степанівна мешкає одна в просторому будинку, який свого часу будувала для великої родини.
«Я — мати-героїня, виховувала п’ятеро дітей, але зараз вони роз’їхалися хто куди», — з сумом ділиться пані Любов.
Майже все своє життя вона працювала, пережила чимало випробувань і встигла “побачити” життя. Вона належить до покоління дітей війни і, на жаль, зустрічає свою старість у ще одній війні.

Завдяки проєкту “Допомога на зимове опалення та базові потреби для вразливого населення”, Любов Степанівна отримала необхідну підтримку. Ця ініціатива спрямована на забезпечення теплом і необхідними ресурсами тих, хто найбільше потребує підтримки, особливо в зимовий період.
«Я рада, що Бог дає мені сили, що я ще на ногах, але дуже важко жити одній. У мене багато хвороб, маленька пенсія, а якось жити потрібно», — ділиться вона.

Історія Любові Степанівни — це приклад того, як маленький крок допомоги може зігріти серце та подарувати надію. Ми вдячні кожному, хто долучається до наших проєктів і допомагає тим, хто цього потребує найбільше. Разом ми робимо світ теплішим і людянішим. Допомогу було надано у співпраці з Міжнародною організацією з міграції та за фінансування Бюро гуманітарної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку.