Історія Нелі Павлівни з прифронтового села Харківщини

Життя в прифронтовому селі 

Нелі Павлівні 69 років. Жінка не має рідних поруч, і з початку повномасштабної війни не покидала рідного дому, села Вовчанські Хутори, адже не могла залишити господарство та худобу, які були її єдиним способом додаткового заробітку. 

У листопаді 2025 року під час випасу худоби жінка отримала вибухову травму внаслідок атаки БПЛА. Через відсутність доступу до медичної допомоги вона кілька днів намагалася лікуватися самостійно, але стан стрімко погіршувався. 

Небезпечний шлях до порятунку 

Розуміючи загрозу для життя, Неля Павлівна вирушила пішки до сусіднього села Білий Колодязь. Через зруйнований міст їй довелося переходити річку Вовчу крижаною водою — місцями плисти, попри поранення та слабкість. Діставшись села, жінка отримала необхідну допомогу та була госпіталізована до Харкова. 

Підтримка Карітасу Харків 

Після звернення медиків до кейс-менеджера кризового центру Карітасу Харків було розпочато індивідуальний супровід. Для Нелі Павлівни було організовано безпечне поселення,  теплий одяг, посуд, продукти та засоби гігієни. Також допомогли відновити банківський рахунок. У співпраці з партнерами жінці надали фінансову допомогу. Кейс-менеджерка Олена особисто супроводжувала жінку до Пенсійного фонду, органів соцзахисту, медичних установ та допомагала відновити пенсійні виплати, оформити статус ВПО та отримати медичні консультації. 

Життя триває 

Попри усі труднощі життя у прифронтовому селі Неля Павлівна хотіла повернутись додому, і, щоб хоч якось зменшити переживання жінки, кейс-менеджерці вдалось відшукати односельців жінки, які навідують її у гуртожитку. Це допомогло зменшити відчуття самотності та сприяло емоційній стабілізації. 

Проєкт «Багатосекторна допомога постраждалим від війни в Україні» реалізується Карітасом України та Карітасом Харків за щедрої підтримки американського народу.