Кохання на все життя: історія Геннадія та Софії

Геннадій Петрович народився у 1946 році в сонячному Баку. У молодості він переїхав до Харкова, де вступив до інституту ХАІ. Саме тут, у цьому місті, він знайшов своє кохання, яке стало його надійною підтримкою на все життя.

Ця зустріч сталася в останній день 1969 року. Тоді чоловік разом із другом гуляв вечірнім містом.

“Бачу двох дівчат і кажу Колі: там моя одна, та на все життя,” — згадує Геннадій із посмішкою.
Одна з тих дівчат, Софія, стала його дружиною. Їхнє кохання народилося на четвертому курсі інституту, а вже через рік після зустрічі пара одружилася.

Жінка, родом з Івано-Франківської області, одразу знайшла спільну мову з Геннадієм. Перший Новий рік вони зустріли разом, і це стало сімейною традицією на довгі роки. Ось уже 55 років ця пара святкує Новий рік разом, готуючи святковий стіл, прикрашаючи ялинку й згадуючи теплі моменти життя.

Життя, сповнене випробувань і любові

Після закінчення інституту Геннадій отримав звання лейтенанта й почав службу у військово-транспортній авіації. У цьому напрямку він дослужився до звання капітана. Софія, хоча й не завжди могла бути поруч, часто приїжджала до чоловіка, підтримуючи його в усіх починаннях.

Життя Геннадія було насичене подіями. Він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тричі відвідував станцію. Водночас Софія працювала майстром на заводі, де виготовляли деталі для військових літаків. Їхній дім завжди був сповнений любові, взаєморозуміння та спільних захоплень: Геннадій любив риболовлю й полювання, а Софія співала й малювала.

Випробування війною

До війни подружжя проживало у Вовчанську, але з початком окупації їхнє життя наповнилося важкими випробуваннями. Під час деокупації їх міста снаряд влучив у їхній будинок, змусивши їх тимчасово переселитися до сестри. Але і цей дім було знищено. Тож подружжя прийняло непросте рішення переїхати до Харкова.

Попри втрати й труднощі, Геннадій і Софія зберігають віру в краще. У ці складні часи їм допомагає соціальна працівниця Карітасу Харків, яка стала справжньою підтримкою для родини.

Наш робітник  допомагає подружжю з вирішенням багатьох побутових питань: доставляє продукти та ліки, допомагає із прибиранням і створенням затишку в їхньому новому домі. Нещодавно разом із працівницею фонду вони прикрасили ялинку. 

Крім того, соціальна працівниця знаходить час, щоб просто поспілкуватися з подружжям, вислухати їхні історії та надати моральну підтримку. Для Геннадія й Софії це стало великою радістю, адже після пережитих труднощів важливо було відчути, що вони не самотні.

Кохання, що долає все

Сьогодні родина — це приклад того, як кохання й підтримка можуть долати будь-які труднощі. Незважаючи на втрати, вони залишаються разом, діляться теплом і радістю одне з одним. І вже зовсім скоро вони знову зустрінуть Новий рік разом — зі щирими посмішками, сяянням гірлянд і надією на краще.

Проєкт “Домашня опіка” діє за підтримки Карітасу Німеччини.