Ми поруч, щоб зігріти тих, хто цього потребує

Алла Володимирівна — 69-річна переселенка, яка нині мешкає у місті Мерефа на Харківщині. Живе сама у будинку, який належить її далеким родичам. Вона не користується газовим опаленням, тож тепло залежить виключно від дров’яної печі. Проте для жінки це не незручність, а звична справа — вона до цього теж не користувалась газом, а «пічне опалення ближче» та зрозуміліше для неї.

Однак, звички — це одне, а можливості — зовсім інше. Щоб обігріти будинок, потрібно купити дрова, а для самотньої жінки, яка не працює, це складно.

Шлях від Старого Салтова до Мерефи

Більшу частину життя Алла Володимирівна прожила у Старому Салтові, де мала дачу. Війна застала її в селі Молодова, де вона пережила окупацію. Виїхати вдалося лише після звільнення населеного пункту.

Жінка одразу вирушила до Мерефи, де знайшла прихисток у вільному будинку далеких родичів. Зараз вона самотужки сплачує комунальні послуги та невелику оренду.

Ціна зимового затишку

Щоб пережити холодну пору жінці потрібно 6-7 складів дров. Їхня вартість сягає 20 000 гривень.

При цьому пенсія, яку вона отримує становить лише 3000 гривень, до яких додаються виплати ВПО.

«Від листопада до березня вистачає 7 складів, якщо економити. Але тепер я зможу не хвилюватися з цього приводу», — ділиться Алла Володимирівна.

Саме тому фінансова допомога на дрова, яку надали в рамках проєкту «Гуманітарна відповідь на критичні потреби постраждалих від війни людей під час підготовки до зими 2025–2026», стала для пенсіонерки життєво необхідною.

Досвід пані Алли свідчить: вчасно надана допомога — це більше, ніж просто дрова. Це впевненість у завтрашньому дні, яка робить навіть найсуворішу зиму безпечною.

Проєкт реалізується за підтримки Гуманітарного фонду для України (ГФУ/UHF), Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine.