«Найбільше хочу миру і спокою»: історія пані Надії з Харківщини
Пані Надії 26 років, вона родом із села Шевелівка Балаклійського району Харківської області. Тут вона живе разом із трьома доньками: шести, п’яти років і наймолодшою, якій лише 10 місяців.
У 2022 році через загрозу окупації та постійні обстріли жінка разом із дітьми була змушена залишити дім. Шевелівка не була окупована, однак перебувала під постійними обстрілами з боку сусідніх окупованих населених пунктів.
«Життя з початком повномасштабного вторгнення дуже ускладнилося — постійні обстріли, багато труднощів. Після деокупації найближчих населених пунктів допомоги майже не було, а жити, особливо з дітьми, стало набагато складніше», — ділиться пані Надія.
Сьогодні вона самостійно виховує трьох дітей і намагається адаптуватися до нових умов життя.
«З маленькими дітьми дуже складно, але я вже звикла. Найбільше не вистачає звичайного дитячого життя — садочка, гуртків, спілкування. Дітям потрібно бачитися одне з одним, розвиватися, а зараз це обмежено», — говорить жінка.
Через безпекову ситуацію вона не може відпускати дітей гуляти самостійно, тому що у селі немає облаштованих укриттів, і загроза обстрілів залишається постійною.
Старша донька цього року має піти до школи. Для цього пані Надія обрала навчання в Балаклії, де є підземна школа.
«Ми записалися в Балаклію, бо там є можливість навчатися офлайн. Але це додаткові труднощі, потрібно щодня добиратися близько 20 кілометрів. Онлайн-навчання для маленьких дітей — це дуже складно, їм потрібне живе спілкування», — пояснює вона.
Попри всі виклики, мешканці села намагаються підтримувати одне одного: облаштовують пункти незламності, організовують заняття для дітей, шукають можливості для розвитку навіть у складних умовах.
Допомога, яка полегшує щоденне життя
Однією з важливих потреб для родин у таких громадах залишаються базові речі, зокрема засоби гігієни. Пані Надія отримала гігієнічні набори від Карітасу Харків для себе та дітей.
«Така допомога дуже важлива. Найбільше вона потрібна дітям, людям старшого віку та людям з інвалідністю. Але насправді вона допомагає кожному — дозволяє зекономити і спрямувати кошти на інші необхідні речі», — говорить вона.
У селі обмежений доступ до товарів повсякденного вжитку. Частину необхідного можна замовити в місцевому магазині, але це займає час, а іноді потрібних речей просто немає. Саме тому така допомога стає не просто підтримкою, а реальним полегшенням щоденних турбот.
«Багато товарів у нас не знайдеш. Щоб купити щось необхідне, потрібно їхати в Балаклію. Автобус ходить лише раз на день, тому це складно, або мати власну машину, або домовлятися з кимось. Тому я дуже дякую Карітасу Харків за те, що ви приїжджаєте до нас і допомагаєте. Це дуже цінно для нашої родини», — розповідає пані Надія.
Попри всі труднощі, пані Надія, має просту й водночас найважливішу мрію:
«Найбільше хочу, щоб усе закінчилося. Щоб настав мир, спокій і можна було жити щасливим життям».
Допомога надається в рамках проєкту «Гуманітарна допомога та відновлення життєзабезпечення на постраждалих від війни територіях України, Фаза 2», що реалізується за підтримки Карітасу Норвегії та фінансування Уряду Норвегії.
