
Любов Іванівна все життя прожила на Харківщині. Після навчання на бухгалтера жінка працювала за фахом у місцевому господарстві. Паралельно була секретаркою профспілкової організації, організовувала зустрічі та збори.
Серед улюблених занять пані Любові — шиття, якому вона навчилася ще у шкільні роки. Згодом жінка вдосконалювала свої навички та шила сукні для рідних і сусідів. Сьогодні спогади про це заняття нагадують їй про звичне життя та дорогих серцю людей.
«Серед моїх улюблених речей є чорна сукня в білий горошок, яку я пошила власноруч. Такі речі, як ця допомагають мені сьогодні зберігати зв’язок з життям, яке довелося залишити», — каже жінка.

У сусідньому селі пані Любов зустріла свого майбутнього чоловіка Михайла. Їхнє знайомство з часом переросло у кохання, а згодом вони створили сім’ю: через рік після одруження у подружжя народився син. Родина стала невід’ємною частиною життя пані Любові, а спогади та час, проведені поруч із найближчими людьми, сьогодні залишаються для неї особливо важливими.
Пані Любов має інвалідність з дитинства. У ранньому віці вона перенесла поліомієліт, який спричинив ускладнення роботи суглобів, невропатію та парези. Водночас це не завадило їй багато років залишатися активною та самостійною.
До звичного життя, яке жінка вибудувала попри труднощі зі здоров’ям, повномасштабна війна принесла нові випробування. В рідному селі обстріли ставали дедалі інтенсивнішими. Під час одного з них вибух пошкодив сусідній будинок, вибив вікна та двері. Це стало причиною рішення про евакуацію, і в травні 2023 року пані Любов виїхала до Харкова.
Після евакуації жінка пережила ще одну важку втрату — не стало її чоловіка, який тривалий час хворів на онкологічне захворювання. Через те, що діти пані Любові перебувають за кордоном, допомога у повсякденному житті стала необхідною для жінки. Та, попри відстань, родина залишається для неї важливою опорою.
«В найважчі періоди життя мені допомагають триматися мої рідні. Вони підтримують мене словом і духом», — каже вона.
Наразі через стан здоров’я жінка не може самостійно пересуватися та потребує допомоги в щоденних справах. Про Карітас Харків та проєкт «H. O. P. E. WELL – Догляд вдома для розвитку можливостей та добробуту людей 2026» дізналася від сусідки, яка вже отримує допомогу від фонду. Згодом пані Любов познайомилася з соціальною працівницею Іриною, яка почала відвідувати її вдома.
Пані Ірина підтримує її у щоденних справах, зокрема допомагає із заміною натільної та постільної білизни, приготуванням їжі та придбанням необхідних продуктів. Також соціальна працівниця допомагає дотримуватися призначеного режиму прийому ліків. Така підтримка сприяє тому, щоб пані Любов могла залишатися у звичному для себе середовищі, отримуючи належний догляд, увагу та допомогу відповідно до своїх потреб.


Для Любові Іванівни важливо, щоб поруч була людина, якій вона довіряє.
«Якби не пані Ірина, не уявляю, як би важко мені було жити», — ділиться жінка.
Окрім соціального супроводу, пані Любов отримує психологічну підтримку та допомогу з догляду за собою. Психологиня Вікторія познайомила її з простими дихальними техніками та вправами, які допомагають зменшувати тривогу під час повітряних тривог і після обстрілів. Також пані Любов відвідує перукарка-волонтерка, допомагаючи підтримувати догляд за волоссям. У межах проєкту жінка також отримує засоби гігієни, побутову хімію та продуктові набори, що допомагає частково покривати щоденні потреби та зберігати звичний ритм життя.


Для людей, які були змушені залишити рідний дім і починати життя в нових обставинах, особливо важливою є комплексна підтримка, що враховує побутові, емоційні та соціальні потреби.
Допомога, яку отримує пані Любов, поєднує догляд, психологічну підтримку, необхідні речі та просте людське спілкування. Саме такий підхід допомагає людині відчуття безпеки й турботи, а також поступово відновлювати внутрішню опору після пережитого.


Проєкт реалізується за підтримки Caritas Ukraine та Caritas Deutschland.