«Неможливо залишатися осторонь проблем тих, хто потребує допомоги»: історія соціальної працівниці Карітасу Харків, яка щодня підтримує людей у важких обставинах
Соціальні працівники є важливою ланкою взаємодії з отримувачами допомоги у багатьох проєктах Карітасу Харків. Саме вони першими зустрічають людей у скруті, вислуховують історії втрати та болю, й водночас — віри та стійкості. Працівниця проєкту “Покращення умов проживання для ВПО” Наталія Суряднова — одна з тих, хто став підтримкою для десятків людей, вимушено переміщених через повномасштабну війну.
«Бути соціальним працівником — це не просто про допомогу. Це про вміння вислухати, відчути, зрозуміти. Саме це — основа довіри», — ділиться Наталія.
Її щоденна робота — це більше, ніж обов’язки. Це — зв’язок з людьми, які втрачають не лише дім, а й відчуття безпеки:
«Соціальний працівник 24/7 має бути на зв’язку. Бути поруч навіть тоді, коли не знаєш, що сказати. Просто бути.»
Часом погляд може замінити тисячі слів
Процес реєстрації та видачі допомоги Наталія згадує як особливо важливий етап. Він відбувався просто в гуртожитках, де тимчасово проживають ВПО. Команда попередньо узгоджувала з адміністрацією кількість бенефіціарів та їхні потреби, а реєстрація та видача відбувалися одночасно, що дозволяло пришвидшити процес і зробити його максимально зручним для людей. Такий підхід давав можливість уникнути черг, плутанини та зайвого очікування, а також зберігав відчуття поваги й гідності кожного бенефіціара.
«Спочатку в очах людей було збентеження. Але достатньо трохи тепла — і з’являється той самий погляд. Без слів, але з таким глибоким змістом» — згадує Наталія.
Історія, що залишилася в серці
Серед багатьох історій, які залишають слід у пам’яті, Наталія згадує одну особливо зворушливу. Жінка евакуювалась у безпечний район поспіхом — у домашньому одязі. Вона не встигла взяти з собою майже нічого, окрім документів… і своєї собаки, яка жила у вольєрі у дворі:
«Її перше й найважливіше рішення — врятувати того, хто завжди був поруч, хто не міг сказати ані слова, але завжди любив безумовно.»
Сила нести користь нужденним
Звісно, не обходиться також без труднощів. Особливо болісною є проблема втрати документів — через пожежі, обстріли, поспішну евакуацію. У когось документи згоріли разом із будинком, були залиті водою або просто фізично зіпсовані. Але навіть у таких випадках команда не залишає людину наодинці: допомагає, шукає рішення та перенаправляє, коли виникає така потреба.
Попри усі труднощі, працівниця зберігає сили та бажання допомагати тим, хто найбільше потребує підтримки.
«Моя найбільша мотивація — усвідомлення того, що твоя присутність, слово, дія — справді комусь потрібні» — розповідає соціальна працівниця.
З теплом та вдячністю говорить також про команду: «Коли поруч однодумці, на яких можна покластися, коли кожен підтримує й доповнює іншого, то навіть найважчі виклики стають посильними.»
Поради тим, хто проходить через важкий етап життя
Надзвичайно важливим для соціальної працівниці стало її особистісне зростання: «Ця робота навчила мене слухати по-справжньому. Вона зробила мене витривалішою, терпеливішою, уважнішою до чужого болю.»
Хоча проєкт “Покращення умов проживання для ВПО” завершився, Наталія поділилася, що надія завжди наближає до подолання труднощів та допомагає зберегти внутрішню опору навіть тоді, коли охоплює зневіра:
“Людям, які переживають труднощі, я бажаю не падати духом та вірити у світле майбутнє. Вірте в себе, в добро і в те, що попереду — нові можливості, нові зустрічі й теплі дні. Ви не самі. Поруч завжди знайдуться ті, хто готовий підтримати й простягнути руку допомоги.”
Проєкт “Покращення умов проживання для ВПО” здійснювався в межах мультидонорського проєкту «Посилення потенціалу спільнот на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.
