Шлях до нового життя: історія пані Валентини

Після трьох років життя в умовах окупації та постійної небезпеки пані Валентина, 65-річна мешканка селища Графське поблизу Вовчанська, була змушена залишити рідний дім. Уже другий місяць вона проживає у Харкові, де поступово звикає до нового життя та отримує необхідну підтримку.

У травні 2026 року жінку евакуювали українські військові. Шлях до безпечного місця був надзвичайно складним: спочатку пані Валентина діставалася квадроциклом, а потім автомобілем. Під час евакуації ворог продовжував обстріли, однак, попри смертельну небезпеку, жінці вдалося врятуватися.

У рідному селищі пані Валентина прожила все своє життя та змінила чимало професій, аби забезпечити себе та родину. Сьогодні її найближча людина — син, який захищає Україну в лавах Збройних сил.

Саме син повідомив матері про початок повномасштабної війни. Жінка пережила окупацію, згодом деокупацію, а покинути власний дім наважилася лише тоді, коли залишатися стало неможливо.

«Найважче було залишити рідну оселю. Але навіть у найстрашніші часи мене підтримували мої котики. Їх у мене було четверо», — ділиться пані Валентина.

Протягом трьох років жінка жила у надзвичайно складних умовах. Через постійні обстріли будинок зазнав значних руйнувань: були вибиті вікна та двері, тривалий час не було електроенергії та зв’язку. Попри це пані Валентина власними силами намагалася підтримувати дім у придатному для життя стані.

Після переїзду до Харкова жінка зіткнулася з новими труднощами. Через проблеми з документами вона майже рік не отримувала пенсію. Самостійно розібратися з цими питаннями після пережитих подій було непросто.

«Ми супроводжували пані Валентину до Пенсійного фонду, допомогли оформити всі необхідні документи, після чого їй відновили пенсійні виплати за весь період, коли вони не надходили. Також ми організували супровід до медичного закладу, де вона змогла підписати декларацію із сімейним лікарем. Надалі продовжуємо підтримувати пані Валентину, щоб вона могла поступово адаптуватися до нового життя», — розповідає кейс-менеджерка Карітасу Харків Інна.

Крім соціального супроводу, у межах проєкту для пані Валентини придбали новий мобільний телефон, адже попередній вже не працював належним чином і не мав необхідних функцій.

Жінка говорить, що тепер зможе залишатися на зв’язку, переглядати новини, отримувати важливу інформацію та підтримувати контакт з близькими.

Попереду в пані Валентини — адаптація до нового життя. Вона прагне покращити стан свого здоров’я, відновити сили та поступово облаштуватися на новому місці. У цьому її й надалі підтримуватиме кейс-менеджерка Інна.

Історія пані Валентини ще раз нагадує, що після вимушеного переїзду люди часто потребують не лише гуманітарної допомоги, а й комплексного супроводу. Відновлення документів, оформлення соціальних виплат, доступ до медичних послуг, вирішення побутових питань — усе це стає важливими кроками на шляху до відновлення гідного життя. Саме тому кейс-менеджмент є одним із важливих напрямів роботи Карітасу Харків: фахівці допомагають людям, які пережили окупацію, втрату дому та вимушене переміщення, знайти рішення складних життєвих ситуацій, повернути відчуття стабільності та зробити перші кроки до нового життя.

Проєкт «Грошова допомога та стійкість для України, Фаза 4» реалізується Карітасом Харків за підтримки Карітасу Швейцарії та Swiss Solidarity.