“Таких людей, як я, дуже багато, і деякі навіть не знають, що є така допомога”: як родина з Куп’янщини повертається до життя після окупації

Тетяна — багатодітна мама з Куп’янщини. У неї п’ятеро дітей, наймолодший з яких має інвалідність. Війна прийшла до її оселі на початку повномасштабного вторгнення, та принесла з собою окупацію, страх і травматичні події, про які жінка довго не могла говорити. Разом з чоловіком та дітьми вона пережила майже три місяці під окупацією в рідному селі.

«Коли кидали з літака бомби, у дворі все розривалося, й навіть підвал хитався. Ми брали з собою лопати, ломи, щоб мати надію, що зможемо себе відкопати в разі чого» — розповідає Тетяна.

Жити довелося у вогкості, без світла і зв’язку. Тетяна згадує, як на дверях підвалу написали «Тут живе багатодітна родина», сподіваючись, що це врятує.

Людяність, що рятує життя

Після деокупації у 2022 році військові під обстрілами евакуювали родину до більш безпечного селища, звідки їм довелося далі діставатися самостійно. Жінка згадує, як у дощову жовтневу ніч, не маючи нічого окрім документів і дітей поруч, вони залишали розбитий дім. На руках несли сина з інвалідністю, бо візка взяти не було змоги. Проходили через руїни, зупинялися біля тіл, які залишилися в розбитих автівках.

“Нам сказали: ‘береш тільки дітей і документи’. Як були в підвалі — так і виїхали. Це був жовтень місяць, дощ. Пам’ятаю, так холодно було” — розповідає жінка.

Діставшись до Куп’янська, родина мала знайти спосіб, як дістатися до безпечного місця. На щастя, на вулиці вони зустріли волонтерську машину з написом “ЕВАКУАЦІЯ”. Тетяна майже не мала з собою готівки, і не вірила, що їй зможуть допомогти, якщо вона не заплатить: “я питаю, скільки коштує, а вони кажуть — безплатно. Отам у мене був шок, як це, безплатно. Так ми й виїхали в Харків.”

Виклики в новому місті та підтримка від Карітасу Харків

Знайти безбар’єрне житло, маючи дитину з інвалідністю, стало новим викликом для родини. Прихисток, де були вільні місця, не мав належних умов, тож сім’я оселилася у зйомній квартирі. Поступово життя почало стабілізуватися, але Тетяна зізнається — звертатися по допомогу було нелегко.

Про Карітас Харків жінка дізналася випадково — від представників громади. Саме тоді їй запропонували звернутися до проєкту “Грошова допомога та стійкість для України, фаза 3”. Тетяна почала поступово отримувати допомогу від Карітасу Харків:

«Я не знала, що таке можливо. Просто прийшла — і мені допомогли. І фінансово, і порадами, і просто по-людськи».

У першу чергу мати турбувалася про можливість забезпечити дітям повноцінне навчання. Через те, що в Харкові навчання у школах відбувається в дистанційному форматі, малечі потрібна була техніка, яка дозволила б безперебійно під’єднуватися до занять та виконувати завдання.

Тоді кейс-менеджер проєкту допомогла родині оформити грошову допомогу на захист — на ці кошти Тетяна придбала дітям ноутбуки та планшети для навчання.

Правова допомога та нові можливості

Родина втратила майже все. Документи на власність зникли, а вартість юридичних послуг була недосяжною:

«У приватного юриста мені сказали — 5 тисяч гривень. А виявилось, що тут я можу зробити все безоплатно. Я проконсультувалася з Оленою, вона мені все пояснила, як подати всі необхідні заявки в суд, як відновити право власності».

Крім того, завдяки юридичному супроводу Тетяна подала заявку на отримання почесного звання “Мати-героїня”.

Психологічна підтримка для подолання травми

Окупація залишила глибокий слід. Жінка довго не могла говорити про пережите.

“Я три роки мовчала, не могла розказати ні близьким, ні знайомим. Я зрозуміла, що зрада може бути всюди” — ділиться Тетяна.

Саме психологічна підтримка в Карітасі Харків допомогла їй знову повірити в людей та в себе. Після кількох зустрічей вона відчула, що може дихати вільно: 

«Я не знаю, як витримала психолог Олена. Але після цього стало легше. Я зрозуміла: треба жити далі».

«Жити не минулим, а майбутнім»

Сьогодні Тетяна — не лише мама, яка дбає про дітей. Вона — сильна жінка, яка пройшла війну, втрату дому, і все ж продовжує будувати життя заново. Її чоловік, який також пережив комендатуру, поступово відновлюється після важкої операції та вже працює. Родина досі орендує квартиру в Харкові, але знає, що не залишиться наодинці.

«Карітас — це місце, де тебе не осудять та завжди підкажуть. Я знаю, якщо щось станеться — я прийду до вас, і мені допоможуть» — ділиться отримувачка допомоги.

Фінансова, юридична та психологічна допомога — це не просто послуги. Це спосіб повернути людині опору під ногами.

“Такі проєкти мають бути. Таких людей, як я, дуже багато. І деякі навіть не знають, що є така підтримка. А вона справді рятує” — розповідає Тетяна.

Проєкт “Грошова допомога та стійкість для України, фаза 3” діє за підтримки Карітасу Швейцарії та Швейцарської солідарності.