
Олександр Олексійович із селища Борова добре пам’ятає той день, коли усе змінилося. Це відбулося на початку повномасштабного вторгнення.
13 квітня 2022 року в їхнє селище зайшли росіяни. Вже напередодні, 12-го, він вирішив виїжджати з дому разом зі своєю дружиною – під свист мінометів, серед вибухів та руйнувань, родина Олександра була вимушена евакуюватися до Черкаської області. У Черкасах вони жили до визволення рідної Борової. Коли у листопаді стало безпечніше, родина повернулася додому.
«Ми чекали, коли зможемо повернутися. І коли ми це зробили, тоді ще можна було там якось жити, – згадує Олександр. – Магазини працювали, люди поволі поверталися. Терпимо було. Але потім почалося знову – прильоти один за одним, земля гуде, стіни тремтять. Дружину почало буквально трусити від кожного вибуху. І тоді ми вирішили – треба знову їхати».

Першими подружжю допомогли друзі: вони спочатку знайшли оселю в Діброві Ізюмського району Харківської області собі, а згодом і для них. Пан Олександр зазначив, що «хоч там і бур’яни по коліна, але дах над головою є. У хаті стоїть піч – дровами топимо. Газу нема, вода в колодязі гірка, непридатна. Їздимо в Ізюм на джерело – набираємо водичку, щоб і пити, і їсти готувати».
Коли ми запитали в чоловіка, чи знає він, у якому стані наразі його оселя, він повідомив нам, що їхня квартира наче майже не ушкоджена. Але вони раді з дружиною, що переїхали, бо там вони жили на четвертому поверсі. Постійні тривоги, спускатися довго, а коли бахкало – було справді лячно.
«Наша сусідка й досі живе в підвалі нашого будинку – мешканці ще раніше зробили там піч, тож дровами топить та доглядає за нашим підʼїздом»
А в Діброві Олександру Олексійовичу та його сімʼї набагато спокійніше, тихіше та морально легше. Хоч і досі чутно вибухи, але вже «не здригаєшся від кожного звуку».



У соціальних мережах Олександр побачив допис про допомогу від проєкту нашого Фонду «Тепло й освіта для мешканців Ізюмського району» і вирішив зателефонувати.
«Обігрівач для нас – це велика поміч. Пічкою хоч і опалюємо будинок, але спальня все одно холодна. Обігрівач допоможе трохи зекономити дрова, і гроші, та взимку буде легше. У нас же не одна кімната. В одній з них, до речі, живе наш папуга Жако, який переїжджав з нами весь цей час».

Історія пана Олександра – одна з багатьох, що нагадують нам: навіть найпростіша підтримка може стати рятівною. Ми прагнемо допомагати таким сімʼям у цей непростий час, аби вони відчували: поруч є ті, хто піклується. Бо людям, які втратили дім або не можуть у ньому жити, важливо мати не лише дах над головою, а й тепло – як буквальне, так і людське.
⚠️ Усі списки отримувачів формуються у співпраці з місцевими громадами та їхніми представниками.
Проєкт реалізується в межах EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та реалізується GIZ Ukraine.