Цифрове дитинство або як для дітей важливе офлайн навчання
Катерина Олександрівна із 8-річною донькою Діаною мешкає в Солоницівці на Харківщині. Родина вимушено переїхала сюди з Золочева, адже рідне селище розташоване всього за 17 кілометрів від кордону і з перших днів війни постійно потерпає від обстрілів.
«Ми виїхали заради безпеки. Там було небезпечно залишатися, адже обстріли тривають і зараз», – розповідає мама.
Діана навчається у 2 класі місцевого ліцею. Зараз заняття відбуваються лише онлайн, але дівчинка дуже мріє повернутися до школи офлайн.
«Їй хочеться бачити однокласників не лише на екрані. Діти навіть просять учительку після уроків не вимикати конференцію, щоб поспілкуватися між собою, поділитися новинами, розповісти, хто що робив», – каже Катерина.
Попри всі труднощі, Діана вже адаптувалася на новому місці та знайшла друзів: як у класі, так і на дитячому майданчику. Проте їй досі бракує дому та звичного життя, яке довелося залишити позаду.
Цього року дівчинка отримала портфелик із необхідними канцтоварами в межах Всеукраїнської акції Карітасу України «Шкільний портфелик». Для родини це стало великою підтримкою.
«Це якась стабільність для дитини. Вона відчуває, що є школяркою, що про неї піклуються, що вона потрібна. Це важливо і для навчання, і для її емоційного розвитку», – ділиться мама.
Навіть маленька допомога може стати великою опорою для дитини та її родини. Ми раді, що разом з вами можемо дарувати школярам відчуття впевненості у завтрашньому дні!
