Галині Михайлівні 86 років, вона корінна харків’янка. Зараз проживає сама: її сину 64 роки, він має інвалідність і з початком війни виїхав до онука в Польщу. Чоловік пані Галини помер понад 10 років тому.

“Я не захотіла їхати, кидати будинок, кішок. Звикла все життя бути на одному місці”, — ділиться жінка.
Пані Галина закінчила текстильний технікум, але свою професійну діяльність пов’язала з Харківводоканалом, де пропрацювала 35 років. Цей етап життя вона називає «Проєкт від Галочки до Галини Михайлівни».Її кар’єра почалася з посади секретаря-машиніста, а завершилася старшим інженером.
“Я раджу молоді знайти роботу, яку ви будете любити все життя — тоді вона стане справою вашого життя”, — з натхненням каже Галина Михайлівна.
Навіть уві сні вона досі “проєктує”, адже це була не просто робота для неї. Пані Галина пишається тим, що вона придумала та спроєктувала системи водовідведення на Запоріжсталі — відходи промислової каналізації відвели від міста на 40 км у балку Капустянку.
Спортивне життя
Спорт завжди був важливою частиною життя Галини Михайлівни. З восьми років вона займалася спортивною гімнастикою, а в юності захопилася кінним спортом. Улюблений кінь Хіттон впізнав її навіть після десятирічної розлуки.

“Життя треба прожити без підлості та з задоволенням. Але зараз воно стало складнішим”, — каже пані Галина. Вона зізнається, що сьогодні життєвих радощів поменшало через проблеми зі здоров’ям: гіпертонію, діабет, судинні захворювання, подагру, біль у ногах, спині та суглобах, а також сильне запаморочення.
Друзі порадили їй звернутися до Карітасу Харків. Разом із соціальною працівницею Наталію Сотник вони займаються лікувальною фізкультурою, прибирають вдома, і завдяки цій підтримці пані Галина вже не відчуває себе одинокою.


“Я дуже задоволена, ніби отримала друге дихання. Соціальна працівниця Наталія активна, спритна, швидко приходить на допомогу. Як тільки побачила, що я ледве пересуваюся — принесла ходунки. Тепер я можу ходити, не боячись впасти. Вона пояснила, як ними користуватися, показала всі нюанси. Під її чуйним керівництвом я роблю зарядку за рекомендаціями з лікувальної фізкультури. Після занять настрій підіймається, і я згадую, що колись була спортсменкою”, — з радістю ділиться Галина Михайлівна.


“Дуже дякую Карітасу Харків та усім співробітникам проєктів «Підтримка центрів з випозичання медичного обладнання – Карітас України» і «H.O.P.E. WELL – Догляд вдома для розширення можливостей і добробуту людей» за те, що ви є. За те, що допомагаєте одиноким людям похилого віку в такий страшний час не залишатися самим та безпорадними”.
Проєкт реалізується за підтримки Карітасу Німеччини.