Відновлюємо оселі, щоб люди відчували себе безпечно та комфортно: історія допомоги бенефіціарці з Харкова
80-річна Нінель Григорівна народилася в мальовничому селі Білики на Полтавщині, але більшу частину свого життя провела в Харкові. Тут вона закінчила університет, стала філологом, а потім і вчителькою української мови та літератури. Її професійний шлях був довгим і багатим — понад 50 років відданої праці в школі та коледжі.
Але 24 лютого 2022 року стало одним з найстрашніших днів у її житті:
“Я прокинулася, це о 4 години, і думаю – грім? А правнучок мій, 11 років, каже: «Та ні, це війна…». Як подивилися туди, а там страшне. Обстрілювали нас з окружної дороги. Недалеко попадали ворожі ракети. Тут страшне робилося. Ми сиділи десь тиждень у підвалі, а потім поїхали в Полтавську область, і я пробула там до середини червня 22 року. Потім ми повернулися, а тут все було відкрито. Ми забили все ОСБ. А у квітні попала ракета на 4-й поверх, і оце всі вікна повилітали, все повилітало”, — згадує Нінель Григорівна.
Салтівка, де вона жила, стала однією з найгарячіших точок міста: постійні обстріли, руйнування. Пані Нінель згадує страшні моменти, коли на одній з вулиць будинок обвалився, деякі будівлі були розбиті вщент. Навіть 24-поверховий будинок отримав серйозні пошкодження через запуск КАБу. «Коли все руйнувалося, ми сиділи в підвалі й думали, чи вийдемо ми з цього живими», — зізналася бенефіціарка.
Допомога з відновлення житла від Карітасу Харків
Соціальні працівники та інженери проєкту «Ремонт житла для вразливих домогосподарств, що постраждали від війни в Україні 2023 – 2024 рр. (СЕВ)» відвідали Нінель Григорівну, щоб оцінити пошкодження та допомогти жінці відремонтувати квартиру.
«Я дуже рада, що знайшла допомогу у вашій організації. Наталія й Петро — я просто не знаю, як їм подякувати. Завдяки вам моя оселя буде більш безпечною. Два з половиною роки ми жили в хаосі, а тепер, коли зима прийде, буде тепло. Дякую і підрядникам, вони дуже хороші хлопці, усе швидко та якісно зробили», — поділилася вона.
Попри всі труднощі, Нінель Григорівна не втрачала надії. Сьогодні вона мріє про спокійніші часи. У неї є велика родина, яка підтримує її крізь відстань. І жінка чекає моменту, коли зможе побачити свою правнучку. «Я її виняньчила з пелюшок. І тепер мрію ходити з нею в школу, побачити, як вона росте», — каже бенефіціарка з ніжністю.
Ця історія надихає більше допомагати один одному, тим паче коли ми всі опинилися в жорстких умовах війни. Дякуємо кожному працівнику проєкту за відданість своїй справі – тепер пані Нінель буде жити в теплій оселі та вірити в краще.
Наразі реалізація проєкту завершилася, проте ми впевнені, що подібні проєкти ще будуть стартувати в Карітасі Харків, тому що потреба на відновлення житла тільки зростає, а матеріальної змоги ремонту житла після прильоту може не бути.
За підтримку проєкту дякуємо CEB (Європейський Банк Розвитку Ради Європи), CRS (Католицька Служба Допомоги) та Карітасу України.
