Втратити все, але вірити в перемогу: історія бенефіціарки проєкту “Nin Home”

65-річна Надія Іванівна до повномасштабного вторгнення жила в Харківській області в м. Вовчанську. Проте вона була вимушена евакуюватися з рідної домівки через те, що її майже зрівняли з землею. Жінка виїхала у травні 2024 року.

“Там немає нічого, навіть могили чоловіка, який помер 15 років тому. Танками по кладовищу агресори пройшлися. Страшне що робиться. Погоріло все: у мене квартира була, більше немає, дочки дім, сина дім, мамин, свати, родичі – немає нічого. це у нас в центрі. По околицях може щось у людей ще й залишилося, але ми ні з чим.”

Пані Надія виїхала з 86-річною мамою, яка через стан здоров’я є маломобільною та яку вона щодня наглядає. Як внутрішньо переміщені особи, жінки мусили починати життя спочатку. У них майже не було з собою нічого, не було й де жити. На щастя, знайомі пустили їх до свого будинку при умові, що бенефіціарка буде сплачувати лише комунальні послуги.

Як Надія Іванівна дізналася про допомогу від Карітасу Харків

За день до роздачі теплих наборів літній пані зателефонували з управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради й запросили отримати допомогу, яку надавав проєкт “Гуманітарна допомога для осіб, які постраждали від війни в Україні” (Nin Home). 

“Взагалі у Чугуєві ми перший раз отримуємо таку допомогу. Живемо ми тут з 15 липня, як тільки приїхали, нам трошки продуктової допомоги дали, трошки харківські волонтери надавали поміч. Дякую, що так допомагаєте нам, а то я не знаю як так можна вижити. Нам дуже допоможе ця допомога.”

Мрія нашої бенефіціарки 

“У мене мрія одна: щоб скоріше настала перемога, і тоді ми розберемося, що до чого. Як жити, що жити. Усе життя дбали, усе життя робили, а залишися жебраками, ні з чим. Мені більше нічого не треба зараз. Щоб мої рідні були живі-здорові й перемогу!”

Проєкт “Гуманітарна допомога для осіб, які постраждали від війни в Україні” реалізується за підтримки Caritas Österreich та NACHBAR IN NOT.